Друк

Останнім часом все частіше зустрічаються розетки і вилки з третім контактом. Мало кому невідомо, що будь-якому електроприладу для живлення достатньо всього двох проводів: фаза і нуль або плюс і мінус. Так для чого ж третій контакт?

 

Третій контакт був введений для захисного проводу, який може бути або заземлюючим, або занулюючим.. Саме цей провід забезпечує додатковий захист від виникнення високого електричного потенціалу на корпусі електроприладу - холодильника, пральної машини чи комп'ютера.

 

Чим же відрізняється заземлення від занулення? Якщо в двох словах, то заземлення - це окремий провід, що з'єднує електроприлад з контуром заземлення (який знаходиться поряд з будинком і занурений у землю), а занулення - провід, що з'єднує електроприлад з нульовою шиною на розподільному щитку ("фаза і нуль", пам'ятаєте таку фразу, так от "нуль", це і є занулення). Говорячи простою мовою, якщо для занулення необхідно мати спеціальні технічні знання і навички, які допомагають визначити точку занулення електричного приладу і визначати спосіб занулення залежно від кількості споживаного напруги, то для захисного заземлення досить слідувати інструкціям, зазначеним у технічному паспорті електричного приладу - спосіб захисного заземлення не буде відрізнятися в залежності від фазності приладу.

 

Основна мета заземлення чи занулення - захистити від можливого удару струмом. Іншими словами, заземлення є дублером захисних функцій запобіжників. Заземлювати всі електроприлади, наявні в будинку, немає необхідності: у більшості з них є надійний пластмасовий корпус, який сам по собі захищає від ураження електричним струмом.

Заземлювальний пристрій складається з заземлювача (провідної частини або сукупності з'єднаних між собою провідних частин, що знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище) та заземлювального провідника, який з'єднує заземлювальну частину (точку) із заземлювачем. Заземлювач може бути простим металевим штирем (найчастіше сталевим, рідше мідним) або складним комплексом елементів спеціальної форми. Якість заземлення визначається значенням опору заземлювального пристрою, яке можна знизити, збільшуючи площу заземлювачів або провідність середовища - використовуючи більше штирів, підвищуючи вміст солей в землі і т. д. Електричний опір заземлюючого пристрою визначається вимогами ПУЕ.

 

Тепер від загальних знань, можна перейти і до більш конкретних, а саме до Вашого житла. Отже, де Ви можете зустрітися з заземленням і де з занулення.

 

1. Розетки. Вони забезпечені як нулем, так і заземлюючим виводом. По центру розетки знаходяться два отвори"фаза і нуль", а от по краю гнізда мається заземлюючий хоботок. Якщо виникне ситуація, що він випадково загнувся, то його слід акуратно відновити. Видаляти його категорично заборонено!

 

2. Патрони під люстру. Один з трьох або чотирьох проводів (в залежності від люстри), обов'язково заземлюючий провід. Його легко розпізнати по жовто-зеленому кольору провідника. Зверніть увагу, що при монтажі світильника, дріт заземлення повинен з'єднуватися з самим корпусом люстри або будь-якого іншого світильника, де є металевий корпус.

 

3. Ванна кімната. Дуже часто задається таке питання, що це за розподільна коробка на стіні (на відстані 30-50 см. від підлоги). Це як раз і є коробка із заземлюючими виводами які йдуть на сушку і ванну. Видаляти / демонтувати їх ні в якому разі не можна!

 

4. Електричний щиток. Перш за все, всі струмоведучі частини повинні бути закриті спеціальними захисними планками. Сама планка заземлення та занулення знаходяться нижче автоматів захисту (просто візьміть до відома, але не більше того). Крім того, дверцята щитка теж заземлені (як і корпус щитка в цілому). Гнучку шину заземлення можна побачити внизу дверцят (жовто-зелений провідник).

 

5. Поверхові щитки і будь-яке металеве устаткування або його частини у всьому будинку теж мають захисне заземлення. До них відносяться гідранти, перила сходових кліток, ліфти, світильники та ін.

Позначення системи заземлення

 

Перша буква в позначенні системи заземлення визначає характер заземлення джерела живлення:

 

T - безпосереднє з'єднання нейтралі джерела живлення із землею;

I - всі струмоведучі частини ізольовані від землі.

Друга літера визначає стан відкритих провідних частин відносно землі:

T - відкриті провідні частини заземлені, незалежно від характеру зв'язку джерела живлення із землею;

N - безпосередній зв'язок відкритих провідних частин електроустановки з глухозаземленою нетралью джерела живлення.

Букви, наступні через риску за N, визначають характер цього зв'язку - функціональний спосіб пристрою нульового захисного і нульового робочого провідників:

S - функції нульового захисного PE і нульового робочого N провідників забезпечуються роздільними провідниками;

C - функції нульового захисного і нульового робочого провідників забезпечується одним загальним провідником PEN.

Принцип захисної дії

Захисна дія заземлення заснована на двох принципах:

Зменшення до безпечного значення різниці потенціалів між заземленим предметом та іншими провідними предметами, що мають природне заземлення.

Відведення струму витоку при контакті заземлюваного провідника з фазним проводам. У правильно спроектованій системі поява струму витоку призводить до негайного спрацьовування захисних пристроїв (пристроїв захисного відключення - ПЗВ (УЗО)).

Таким чином, заземлення найбільш ефективно тільки в комплексі з використанням пристроїв захисного відключення. У цьому випадку при більшості порушень ізоляції потенціал на заземлених предметах не перевищить небезпечних величин. Більш того, несправну ділянку мережі буде відключено протягом дуже короткого часу (десяті соті частки секунди - час спрацьовування УЗО).

Різновиди систем заземлення

Система TN-C

Система TN-C (фр. Terre-Neutre-Combine) запропонована німецьким концерном AEG в 1913 році. Робочий нуль і PE-провідник (англ. Protection Earth) в цій системі поєднані в один провід. Найбільшим недоліком була можливість появи фазної напруги на корпусах електроустановок при аварійному обриві нуля. Незважаючи на це, дана система все ще зустрічається в спорудах країн колишнього СРСР.

Система TN-S

На заміну умовно небезпечної системи TN-C у 1930-х роках була розроблена система TN-S (фр.Terre-Neutre-Separe), робочий і захисний нуль в якої поділялися прямо на підстанції, а заземлювач являв собою досить складну конструкцію металевої арматури. Таким чином, при обриві робочого нуля в середині лінії, корпуси електроустановок не отримували лінійної напруги. Пізніше така система заземлення дозволила розробити диференціальні автомати, що спрацьовують на витік струму і, здатні відчути незначний струм. Їх робота грунтується на законах Кірхгофа, згідно з якими протікаючий по фазному проводу струм повинен бути чисельно рівним протікаючому по робочому нулю струму.

Також можна спостерігати систему TN-CS, де поділ нулів відбувається в середині лінії, проте, у разі обриву нульового проводу до точки поділу, корпуси опиняться під лінійною напругою, що буде являти загрозу для життя при торканні.

Система TN-C-S

У системі TN-CS трансформаторна підстанція має безпосередній зв'язок струмоведучих частин з землею. Всі відкриті провідні частини електроустановки будівлі мають безпосередній зв'язок з точкою заземлення трансформаторної підстанції. Для забезпечення цього зв'язку на ділянці трансформаторна підстанція - електроустановки будівлі застосовується суміщений нульовий захисний і робочий провідник (PEN), в основній частині електричного кола - окремий нульовий захисний провідник (PE).

Система TT

В системі TT трансформаторна підстанція має безпосередній зв'язок струмоведучих частин з землею. Всі відкриті провідні частини електроустановки будівлі мають безпосередній зв'язок із землею через заземлювач, який є електрично незалежним від заземлювача нейтралі трансформаторної підстанції.

Система IT

У системі IT нейтраль джерела живлення ізольована від землі або заземлена через прилади або пристрої, що мають великий опір, а відкриті провідні частини заземлені. Струм витоку на корпус або на землю в такій системі буде низьким і не вплине на умови роботи приєднаного обладнання. Система IT застосовується, як правило, в електроустановках будинків і споруд спеціального призначення, до яких пред'являються підвищені вимоги надійності та безпеки, наприклад у лікарнях для аварійного електропостачання та освітлення.

Занулення - це навмисне електричне з'єднання відкритих провідних частин електроустановок, що не знаходяться в нормальному стані під напругою, з глухозаземленою нейтральною точкою генератора або трансформатора, в мережах трифазного струму; з глухозаземленою виводом джерела однофазного струму; із заземленою точкою джерела в мережах постійного струму, виконуване в метою електробезпеки. Захисне занулення є основним заходом захисту у разі непрямого дотику в електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю.

Принцип дії занулення

Принцип роботи занулення: якщо напруга (фаза) потрапляє на сполучений з нулем металевий корпус приладу, відбувається коротке замикання. Автоматичний вимикач, включений у пошкоджене коло спрацьовує від короткого замикання і відключає лінію від електрики. Крім цього, відключення електрики від лінії може виконувати плавкий запобіжник. У будь-якому випадку, ПУЕ регламентують час автоматичного відключення пошкодженої лінії. Для номінальної фазної напруги мережі 380/220 В. воно не повинно перевищувати 0,4 с.

Занулення здійснюється спеціально призначеними для цього провідниками. При однофазному проводці - це, наприклад, третя жила проводу або кабелю. Для того, щоб відключення апарата захисту відбулося в передбачений правилами час, опір петлі "фаза-нуль" повинен бути невеликим, що, в свою чергу, накладає на всі з'єднання і монтаж мережі жорсткі вимоги якості, інакше занулення може виявитися неефективним. Крім швидкого відключення несправної лінії від електропостачання, завдяки тому, що нейтраль заземлена, занулення забезпечує низьку напругу дотику на корпусі електроприладу. Це виключає ймовірність ураження струмом людини.

Розрізняють занулення систем TN-C, TN-CS і TN-S:

Система занулення TN-C

Проста система занулення, в якій нульовий провідник N і нульовий захисний PE суміщені на всій своїй довжині. Спільний провідник позначається абревіатурою PEN. Має суттєві недоліки, головний з яких - високі вимоги до систем зрівнювання потенціалів і перетину PEN-провідника. Застосовується для електропостачання трифазних навантажень, наприклад асинхронних двигунів. Застосування даної системи в однофазних групових і розподільних мережах заборонено:

Не допускається поєднання функцій нульового захисного і нульового робочого провідників у колах однофазного і постійного струму. В якості нульового захисного провідника в таких ланцюгах має бути передбачений окремий третій провідник.

Система занулення TN-C-S

Удосконалена система занулення, призначена для забезпечення електробезпеки однофазних мереж електроустановок. Вона складається з суміщеного PEN-провідника, який з'єднаний з глухозаземленою нейтраллю живлячого електроустановку трансформатора. В точці, де трифазна лінія розгалужується на однофазні споживачі (наприклад в поверховому щиті багатоквартирного будинку або в підвалі такого будинку) PEN-провідник розділяється на PE-і N-провідники, безпосередньо підходять до однофазним споживачам.

 

Система занулення TN-S

Найбільш досконала, дорога і безпечна система занулення, що одержала поширення, зокрема, у Великобританії. У цій системі нульовий захисний і нульовий провідники розділені на всій своїй довжині, що виключає вірогідність її виходу з ладу при аварії на лінії або помилку в монтажі електропроводки.

Категорія: Статті
Перегляди: 13970